Степовий фолк та афро-український реп
Молодий та цікавий гурт із Запоріжжя «Крапка» наразі промотує свій перший альбом з назвою «Живий», даючи концерти у містах України. 21 концерт за 23 дні – шалений темп, з яким ці журналісти, що перетворилися на музикантів, подорожують Україною, знайомлячи зі своїм стилем етно-хоп.
За два роки, що існує гурт, вони побували на таких фестивалях як «Підкамінь», «Еко-Січ», «Тарас Бульба», «Rock&Ball», «Золотий млин», «Купала» та інших. Гурт багато виступав у клубах Запоріжжя, Одеси, Дніпропетровська, Харкова, Києва, Полтави, Тернополя, Хмельницького, Вінниці та інших. На цьогорічному «Джаз-Коктебель» вони були єдиним етно-гуртом та успішно виступили на відкритій сцені для молодих виконавців. Відігравши там 15 вересня, хлопці уже за кілька днів вирушили у тур по Україні.
У своїх піснях «Крапка» намагається поєднати речитатив, народний та блюзовий вокал з акустичною музикою гітар, дарбук, маракасів та сопілок. Власну назву пояснюють так: «Якщо якоїсь крапки немає, то зображення буде неповноцінним. Нам хочеться стати тою крапочкою, якої не вистачає українській музиці, аби, нарешті, люди припинили ґвалтувати свої вуха попсою».
Те, що грають два Тараси та Дмитро – це мішанина з хіп-хопу, фолку, блюзу, але все в акустиці. Тарас Василенко грає на гітарі та губній гармоніці, Дмитро Чугаєвський – барабанщик, а Тарас Білка має цілу валізку дивовижних духових інструментів, старовинних та сучасних, українських автентичних та іноземного походження. Дримбу він купив на одному з етно-фестивалів, козу-дуду спеціально для нього зробив знайомий майстер. Також в його арсеналі жалійка, діджеріду, бансура, кілька флейт, окарина – про кожен з інструментів він з захопленням розповідає під час концертів.
За допомогою усього цього скарбу вони створюють власні пісні та грають стьобні кавери-інтерпретації. У першому альбомі гурту є низка патріотичних пісень: «Повстанці» про героїв Крут, козацька «Останній характерник», палка «Я – Українець». Є і лірика. Решта ж пісень жартівливі та кумедні – роздуми про важкість буття суперменів та постійних глядачів тв-програм. А ще є пісня, що її «написав Андрій Челентаненко з нашого села Нововознесенівка, тут він жив і покохав місцеву красуню Галю, а потім виїхав до Італії і там уже його стали називати Адріано Челентано». Або: «Вован Маркович з Устимівки склав пісню «Є баби, є драйв» і зараз її всі знають як «No woman, no cry», та ми допоможемо встановити історичну справедливість». Є навіть пісня-звернення до улюбленого президента: «Я за вас голосуватиму сьогодні і весь час, я шапки з людей зніматиму і нестиму до вас».
Такі ось троїсті музики на сучасний лад. Незабаром хлопці прагнуть приступити до запису уже другого альбому пісень, тому тут ставимо кому, а не крапку, адже від «Крапки» ще почуємо в майбутньому багато цікавого.
